28/09/2026
Геній із трагічною долею: Лев Шубніков і його слід у світовій науці
Він стояв біля витоків фізики низьких температур і на її основі здійснив відкриття, якими людство користується й донині. Його внесок, за свідченням фахівців, вартує кількох Нобелівських премій, але говорити про це вголос стало можливо лише згодом. Сталінський терор 1930-х років, суворе утаємничення діяльності фізика, наслідків його роботи та самої постаті незаслужено відсунули це ім’я за куліси історії. Лише нещодавно на фасаді будинку № 14 у Харкові по вулиці Михайла Семенка (колишня Чайковського), де мешкав учений, зусиллями колег з’явилася меморіальна дошка.
Шлях Льва Шубнікова в науку був прямим і стрімким. Народився він 28 вересня 1901 року в Санкт-Петербурзі в родині службовця. Навчався на фізико-математичному факультеті Петроградського університету й водночас розпочав трудову діяльність лаборантом у місцевому оптичному інституті. Після закінчення в 1926 році Ленінградського політехнічного інституту працював у славетній Лейденській лабораторії низьких температур (Нідерланди). Саме в цей період у співавторстві з Вандер-Дірком де Гаазом Лев Васильович відкрив ефект осциляцій магнітоопору в низьких температурах (ефект Шубнікова — де Гааза).
Дослідження поведінки надпровідних сплавів у магнітному полі та вплив на них наднизьких температур стали головними напрямами його діяльності. У 1931 році Лев Шубніков переїхав до Харкова, де стрімко розгортався Український фізико-технічний інститут (УФТІ), і організував при ньому єдину в країні кріогенну лабораторію.
Наступні кілька років виявилися найщасливішими й найпліднішими у житті вченого: він спілкувався з Альбертом Ейнштейном, слухав виступи Макса Планка, Макса Борна, Вольфганга Паулі, міцно товаришував із Левом Ландау. Багато колег Шубнікова (О. Лейпунський, О. Трапезникова, І. Обреїмов, К. Синельников) уже мали досвід роботи в провідних зарубіжних наукових центрах, вільно володіли кількома мовами та жили з відчуттям внутрішньої свободи й усвідомлення власного покликання. Це створювало особливу дружню атмосферу в інституті, що сприяло творчим пошукам та сміливим експериментам.
Невдовзі роботи в галузі технічної фізики набули такого розмаху, що в 1935 році з ініціативи Л. Шубнікова в Харкові створили Дослідну станцію глибокого охолодження — підприємство принципово нового типу (яке пізніше стало предтечею заснування в 1960 році Фізико-технічного інституту низьких температур). Захоплення наукою було всеохопним: співробітники працювали ночами та у вихідні. Недарма серед фахівців побутував вислів: «Досі був кембриджський період у розвитку фізики, а тепер настає харківський».
Відкриття надпровідності другого роду (змішаного стану) та антиферомагнетизму заклали основу для розвитку сучасних високих технологій, медицини й енергетики. Сьогодні ці принципи застосовуються в магнітно-резонансній томографії (МРТ), прискорювачах частинок та термоядерних реакторах (токамаках) для утримання розпеченої плазми. А відкритий антиферомагнетизм став фундаментом для спінтроніки та створення нових типів надшвидкої магнітної пам’яті.
Проте в період сталінського терору доля видатного вченого склалася трагічно. У серпні 1937 року під час фабрикованої «Справи УФТІ» Лев Шубніков був незаконно заарештований і розстріляний у віці лише 36 років. Його ім’я на довгі десятиліття намагалися викреслити з історії науки, а праці публікували без зазначення прізвища автора.
Лев Васильович Шубніков був посмертно реабілітований 11 липня 1957 року. Його фундаментальний внесок назавжди закріпив за ним статус піонера та одного з батьків світової кріогенної фізики.
#ХДНБ #ВІП #бібліотекаКороленка #ЛевШубніков #УФТІ #ФізикаНизькихТемператур #ІсторіяНауки #НауковийХарків #ХарківНауковий #ВидатніВчені #Кріогеніка #РепресованаНаука #УкраїнськаНаука
