Експерт з публічних закупівель

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Експерт з публічних закупівель

Експерт з публічних закупівель Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Експерт з публічних закупівель, Sports Team, Kyiv.

Привіт! Мене звати Людмила Бичова. Я вже 10 років працюю у закупівлях і допомагаю організаціям проводити тендери прозоро та ефективно.

У цьому блозі буду ділитися порадами, лайфхаками та практичними історіями з моєї роботи.

17/09/2026

Хочу подивитись ще однією статтею з вами!

3 комерційні пропозиції на кожен матеріал? Уже не завжди!

Якщо ви працюєте із закупівлями будівельних робіт, варто звернути увагу на оновлені правила аналізу цін на матеріальні ресурси.

Тепер головне питання — не скільки пропозицій ви зібрали, а яку частку у вартості матеріальних ресурсів займає конкретна група матеріалів.

На що варто звернути увагу?

Одна з поширених помилок — просто зібрати декілька комерційних пропозицій і вважати, що аналіз цін проведено.

Насправді важливо, щоб було зрозуміло:

✔️ звідки взята ціна;
✔️ коли отримана інформація;
✔️ який саме матеріал аналізується;
✔️ чи відповідає він технічним характеристикам;
✔️ яка його частка у загальній вартості матеріальних ресурсів;
✔️ чи належно оформлено результати аналізу.

Цікавий момент: якщо постачальник не відповів на запит, це не означає, що запит потрібно ігнорувати. Сам факт направлення запиту та відсутність відповіді у встановлений строк також можна документально зафіксувати.

- Ще одна важлива зміна

Поступово аналіз цін переходить у цифровий формат через ЄДЕССБ та базу даних цін.

Тому замовникам уже зараз варто переглянути свій підхід до збору та зберігання цінової інформації.

А як ви зараз проводите аналіз цін на матеріальні ресурси — збираєте комерційні пропозиції чи використовуєте відкриті джерела?

17/09/2026

ОНОВЛЕНІ ПРАВИЛА АНАЛІЗУ ЦІН НА МАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ!

У 2026 році оновлено підхід до аналізу цін на матеріальні ресурси у будівництві. Основна зміна — кількість та джерела цінової інформації залежать від частки вартості матеріалів у загальній вартості матеріальних ресурсів.

60% вартості — аналіз проводиться на підставі не менше 3 цінових пропозицій.

30% вартості — достатньо не менше 1 цінової пропозиції.

10% вартості — до 01.08.2027 року допускається використання інформації з будь-яких джерел, не заборонених законодавством.

Цінову інформацію можна отримувати від виробників, імпортерів, офіційних представників та дистриб’юторів, а також використовувати відкриті джерела та дані електронної бази цін.

Якщо на направлений запит постачальник не відповів, це також потрібно належним чином зафіксувати у звіті з аналізу цін.

Важливо: для об’єктів із загальною кошторисною вартістю до 1,5 млн грн до 01.08.2027 року порядок аналізу цін визначає сам замовник своїм організаційно-розпорядчим документом.

Що це означає для замовника?

Перед проведенням закупівлі робіт необхідно перевірити склад матеріальних ресурсів, їх вартість, джерела отримання цінової інформації та належне документальне оформлення проведеного аналізу.

Правильний аналіз цін — це не просто збір комерційних пропозицій, а документальне підтвердження обґрунтованості вартості матеріальних ресурсів.

08/09/2026

Строк подання тендерних пропозицій — тепер не менше 15 днів!

Ще одна важлива зміна, яка запрацювала з 1 вересня 2026 року, стосується строків проведення відкритих торгів.

Постановою КМУ від 15.07.2026 №957 внесено зміни до пункту 34 Особливостей №1178.

Що було раніше?

Для відкритих торгів діяли різні мінімальні строки:

1)товари та послуги — не менше 7 днів;

2)роботи — не менше 14 днів.

Що маємо з 01.09.2026?

Тепер правило єдине:

строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель. (Закон України⁠)

Тобто більше немає поділу:

7 днів для товарів та послуг;

14 днів для робіт.

✅ Для всіх відкритих торгів — мінімум 15 днів.

На що звернути увагу замовнику?

Якщо ви оголошуєте відкриті торги після 01.09.2026, встановлюючи кінцевий строк подання пропозицій, потрібно забезпечити щонайменше 15 днів.

Наприклад:

-оголошення оприлюднено 8 вересня;

-кінцевий строк подання пропозицій має бути встановлений з дотриманням мінімального 15-денного строку.

Тому старий підхід «поставимо 7 днів на товар» з 1 вересня вже не працює.

Ще один важливий момент

Постанова №957 передбачає, що закупівлі, розпочаті до набрання чинності змінами, завершуються за правилами, які діяли на момент їх початку. (Закон України⁠)

Отже, не потрібно автоматично змінювати строки у процедурах, які були розпочаті до 01.09.2026.

Висновок для уповноваженої особи:

Перед оголошенням відкритих торгів після 1 вересня перевіряємо:

-очікувану вартість;

-правильність способу закупівлі;

-тендерну документацію;

-строк подання пропозицій — не менше 15 днів.

А це означає, що планувати закупівлі потрібно трохи раніше — процедура стала довшою щонайменше на декілька днів.

08/09/2026

ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ: ЩО ЗМІНИЛОСЯ З 01 ВЕРЕСНЯ 2026 РОКУ?

Нові вартісні межі для товарів, послуг і робіт!!!

З 01.09.2026 почали діяти важливі зміни до Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178.
Одна з найбільш практичних змін — оновлення вартісних меж закупівель та диференціація порогів залежно від категорії замовника.
🔹 Для більшості бюджетних установ

Якщо замовник належить до замовників, визначених пунктами 1–3 частини першої статті 2 Закону «Про публічні закупівлі», то:

ТОВАРИ та ПОСЛУГИ — до 200 000 грн

1)закупівля може здійснюватися без застосування відкритих торгів/електронного каталогу, з урахуванням вимог Особливостей.

Від 200 000 грн і більше

2)застосовуються передбачені Особливостями способи закупівлі, зокрема:

* відкриті торги;
* електронний каталог — для товарів;
* рамкова угода;
* переговорна процедура — у випадках, передбачених законодавством.

ПОСЛУГИ З ПОТОЧНОГО РЕМОНТУ

З 01.09.2026 для більшості бюджетних установ окремий поріг для поточного ремонту фактично прирівняний до товарів та інших послуг:

до 200 000 грн — закупівля без застосування процедури;

від 200 000 грн — закупівля із застосуванням передбаченого Особливостями способу.

1)РОБОТИ

Для робіт зберігається інший поріг:

до 1,5 млн грн — закупівля без проведення відкритих торгів;

від 1,5 млн грн — застосовуються передбачені Особливостями способи закупівлі.

⚠️ Важливий момент

З 01.09.2026 вартісні межі залежать не лише від предмета закупівлі, а й від категорії замовника.

Для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, встановлені значно вищі пороги:

🔹 товари та послуги — 1 млн грн;

🔹 роботи — 5 млн грн.

Тому перед визначенням виду закупівлі необхідно спочатку встановити, до якої категорії замовників належить ваша установа.

Що це означає на практиці?

Якщо раніше ви звикли орієнтуватися на старі пороги, з 1 вересня алгоритм вибору способу закупівлі необхідно переглянути.

01/09/2026

Що ще варто врахувати замовнику?

Постанова №1073 важлива не лише для кошторисників. Її положення безпосередньо впливають на формування очікуваної вартості закупівлі будівельних робіт.

Тому перед оголошенням закупівлі замовнику варто перевірити:

✔️ яким способом визначена вартість матеріалів;
✔️ які джерела цінової інформації використані;
✔️ чи підтверджені ціни документально;
✔️ хто проводив аналіз цін;
✔️ чи правильно визначена очікувана вартість закупівлі.

⚠️ Кошторис — це не просто цифра. За кожною суттєвою вартістю мають стояти обґрунтовані та підтверджені дані.

Саме тому зміни, передбачені постановою №1073, варто враховувати ще до оголошення закупівлі, а не лише на етапі перевірки кошторису.

01/09/2026

Постанова КМУ №1073 від 26.08.2026: що змінилося у визначенні вартості будівництва?

26 серпня 2026 року Уряд вніс зміни до постанови №1512 щодо визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану.

🔹 Для об’єктів до 1,5 млн грн — порядок аналізу цін спрощено. Замовник самостійно визначає порядок проведення аналізу та зберігає його результати.

🔹 Для об’єктів понад 1,5 млн грн — запроваджено диференційований підхід до аналізу вартості матеріалів: основна увага приділяється найбільш вартісним ресурсам.

🔹 Розширено джерела інформації про ціни — можна використовувати дані виробників, імпортерів, дистриб’юторів, прайс-листи, вебсайти та Базу даних цін ЄДЕССБ.

🔹 Аналіз цін можна доручити залученому фахівцю або спеціалізованій організації.

🔹 База даних цін ЄДЕССБ поступово стає одним із ключових інструментів для визначення вартості будівельних матеріалів.

⚠️ Для замовника важливо: перед оголошенням закупівлі будівельних робіт потрібно перевірити, як сформована кошторисна вартість та чим підтверджені ціни на основні матеріальні ресурси.

👉 Тобто зміни спрямовані на те, щоб спростити роботу з невеликими об’єктами та зробити контроль вартості матеріалів більш прозорим для великих об’єктів.

26/08/2026

Постанова КМУ №1036: що змінилося у локалізації та що потрібно врахувати замовникам!

19 серпня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1036, яка внесла зміни до додаткового переліку товарів, до яких застосовуються вимоги щодо ступеня локалізації виробництва. Постанова набрала чинності 20 серпня 2026 року.
На перший погляд зміни здаються невеликими, але для замовників вони мають практичне значення, адже стосуються товарів, які можуть закуповуватися під час проведення процедур закупівель.

Що саме змінилося?

Постановою №1036 уточнено окремі позиції додаткового переліку товарів.

Зокрема, зміни стосуються:

* водонепроникного одягу;
* головних уборів;
* літнього одягу;
* рукавичок, крім тактичних та медичних;
* спеціального та робочого одягу;
* спідньої білизни;
* футболок та сорочок.

До цих позицій додано спеціальну примітку «»**.

Водночас Уряд встановив виняток: вимоги не застосовуються до спортивних товарів, необхідних для забезпечення підготовки та участі національних збірних команд України у міжнародних спортивних змаганнях. (Закон України⁠)

Що це означає для замовника?

Якщо предмет закупівлі включає товар із зазначеного переліку, замовнику необхідно не просто визначити код ДК 021:2015, а й перевірити, чи підпадає конкретний товар під вимоги щодо локалізації.

Тобто алгоритм має бути таким:

1. Визначаємо предмет закупівлі.

2. Визначаємо відповідний код ДК 021:2015.

3. Перевіряємо, чи належить товар до переліку локалізованих товарів.

4. Перевіряємо, чи не застосовується передбачений виняток.

5. Якщо вимога щодо локалізації застосовується — враховуємо її під час формування умов закупівлі та перевірки пропозицій учасників.

Важливий момент

Не варто орієнтуватися лише на назву товару.

Наприклад, якщо закуповується спеціальний або робочий одяг, необхідно оцінити конкретний товар та його характеристики, а не робити висновок лише за побутовою назвою предмета закупівлі.

Також важливо враховувати, що постанова №1036 внесла зміни саме до додаткового переліку, затвердженого постановою КМУ №782 від 02.07.2025. (Закон України⁠)

Що робити закупівельнику вже зараз?

Якщо закупівля таких товарів ще не оголошена — перевірте актуальну редакцію переліку до оголошення закупівлі.

Якщо закупівля вже оголошена — потрібно окремо проаналізувати, коли саме вона була оголошена та які правила діяли на цей момент, щоб правильно визначити застосовні вимоги.

А головне — не забуваємо: локалізація — це не просто формальна вимога у тендерній документації. Замовник має правильно визначити, чи підпадає конкретний товар під відповідні правила.

Постанова №1036 діє до 31 серпня 2028 року. (Закон України⁠)

Висновок: з 20 серпня 2026 року замовникам варто уважніше перевіряти закупівлі одягу та інших товарів, зазначених у додатковому переліку, оскільки перелік та умови його застосування були уточнені.

Порада закупівельнику: перед оголошенням закупівлі завжди перевіряйте не лише код ДК 021:2015, а й актуальну редакцію переліків товарів, до яких застосовуються спеціальні вимоги.

13/08/2026

ОСЬ ЩЕ ОСОБЛИВО ВАЖЛИВО!

Закупівля, розпочата до 1 вересня, не переходить автоматично на нові правила.

Вона завершується відповідно до порядку, який діяв на момент її початку.

Тому у вересні можуть одночасно існувати закупівлі, які проводяться за різними правилами — залежно від дати їх початку. (Радник у сфері публічних закупівель⁠)

ЩО ЩЕ ВАЖЛИВО?

Постанова №957 стосується не тільки звичайних цивільних закупівель.

Вона також вносить зміни до правил оборонних закупівель за Постановою №1275. (Медіаресурс⁠)

А окремі положення щодо локалізації почали діяти ще до 1 вересня — з дня опублікування постанови.

💬 Тому моя порада уповноваженим особам:

Не чекайте 1 вересня.

Візьміть свої закупівлі, які плануєте проводити у вересні, жовтні, листопаді та грудні, і вже зараз перевірте, який спосіб закупівлі та які правила будуть застосовуватися до кожної з них.

Бо найнебезпечніша фраза в закупівлях:

❌ «Я завжди так робила».

У публічних закупівлях потрібно працювати не за пам’яттю, а за редакцією законодавства, чинною на момент прийняття рішення.

📌 Збережіть цей допис

13/08/2026

УВАГА ЗАМОВНИКАМ! З 1 ВЕРЕСНЯ 2026 РОКУ — НОВІ ПРАВИЛА ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Якщо ви працюєте із закупівлями — не залишайте ці зміни «на потім».

З 1 вересня 2026 року набирає чинності масштабний пакет змін до Особливостей №1178. І це той випадок, коли просто продовжувати працювати «як раніше» — ризиковано.

🔴 Що змінюється?

1.нові правила щодо окремих способів закупівлі;

2.зміни у випадках, коли замовник може укласти прямий договір;

3.нові нюанси застосування електронного каталогу;

4.зміни щодо документування та оприлюднення інформації;

5.нові вимоги, які необхідно враховувати і замовникам, і учасникам.

А тепер найважливіше!

Якщо закупівля вже розпочата до 1 вересня, не можна просто взяти нові правила й застосувати їх заднім числом.

Потрібно визначити, коли саме розпочалася закупівля та яка редакція законодавства діяла на той момент.

А от закупівлі, які ви плануєте проводити після 1 вересня, потрібно вже готувати з урахуванням нових правил.

❗️Що я рекомендую зробити замовникам уже зараз:

-переглянути річний план;

-перевірити закупівлі, які плануються на вересень–грудень;

-оновити шаблони тендерної документації;

-перевірити підстави для прямих договорів;

-переглянути алгоритм роботи з Prozorro Market;

-перевірити порядок внесення змін до договорів;

-звернути увагу на те, які документи можуть знадобитися при моніторингу.

Пам’ятайте: помилка в закупівлі — це не просто «неправильно поставили галочку».

Це може стати підставою для зауважень під час моніторингу, вимоги про усунення порушень або навіть відповідальності.

💬 З 1 вересня змінюються правила.
А от відповідальність замовника нікуди не зникає.

Тому краще розібратися зі змінами до оголошення закупівлі, а не після отримання висновку моніторингу.

🔔 Збережіть цей допис, щоб повернутися до нього перед вересневими закупівлями.

01/08/2026

Закупівлі без використання електронної системи: 7 помилок, які найчастіше допускають замовники!

«Це ж прямий договір, навіщо стільки документів?»

Саме таке твердження часто призводить до порушень.

Закупівля без використання електронної системи не означає, що замовник звільняється від дотримання вимог законодавства. Навпаки, кожне рішення має бути обґрунтованим, документально підтвердженим та прозорим.

Ось найпоширеніші помилки.

1. Відсутність належного обґрунтування

Найбільший ризик — укласти прямий договір лише тому, що «так швидше» або «так зручніше».

Кожна закупівля повинна мати законну підставу та відповідне документальне підтвердження.

2. Неправильне визначення очікуваної вартості

Іноді замовники визначають вартість «на око» або орієнтуються лише на ціну попереднього року.

Очікувана вартість має визначатися з урахуванням актуальної ситуації на ринку та підтверджуватися відповідними розрахунками або аналізом цінових пропозицій.

3. Поділ предмета закупівлі

Одна з найсерйозніших помилок — укладення кількох прямих договорів замість проведення конкурентної закупівлі.

Якщо поділ здійснюється з метою уникнення проведення процедури закупівлі, це може бути розцінено як порушення законодавства.

4. Порушення строків оприлюднення інформації

Навіть якщо закупівля здійснюється без використання електронної системи, у випадках, передбачених законодавством, замовник зобов’язаний своєчасно оприлюднити необхідні документи в електронній системі закупівель.

Саме через пропущені строки замовники нерідко отримують зауваження під час перевірок.

5. Недостатнє документальне оформлення

Службові записки, рішення уповноваженої особи, обґрунтування потреби, аналіз ринку — ці документи часто або взагалі відсутні, або оформлені формально.

У разі перевірки саме вони підтверджують правомірність дій замовника.

6. Незаконні зміни до договору

Після укладення прямого договору багато хто помилково вважає, що його можна змінювати без обмежень.

Проте зміни повинні відповідати вимогам законодавства та умовам укладеного договору.

7. Відсутність аналізу ризиків

Перед укладенням прямого договору варто поставити собі кілька запитань:

✔ Чи є законна підстава для такої закупівлі?

✔ Чи правильно визначено предмет закупівлі?

✔ Чи не буде це виглядати як штучний поділ закупівлі?

✔ Чи підготовлено всі необхідні документи?

✔ Чи дотримано вимог щодо оприлюднення інформації?

Отже,

Більшість порушень під час закупівель без використання електронної системи пов’язана не зі складністю законодавства, а з недостатньою увагою до документального оформлення та обґрунтування прийнятих рішень.

Пам’ятайте: прямий договір — це не «спрощена закупівля», а така сама відповідальність замовника за законність кожного свого рішення.

💬 А яка помилка, на вашу думку, трапляється найчастіше? Чи доводилося вам стикатися із зауваженнями під час перевірок саме щодо прямих договорів? Діліться своїм досвідом в коментарях.

Address

Kyiv

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Експерт з публічних закупівель posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category