Йоґа у Львові з Оленою Піхулею

Ні, в мене не закінчилися фото з прекрасними краєвидами, надихаючими музеями, дорогими серцю друзями, мудрими вчителями, питливими до розвитку учнями, глибокими книгами, граційними йога-асанами, та іншими різноманітними аспектами цього світу
Вони всі - в мені, вони і є я❤️
HB2Me😉

Я запитала у ChatGPT…

❓Чи існує зв’язок між виверженням вулкану Тамбора та піснею Smoke on the Water. Він відповів, що ні, і надіслав мені (men förstås) усім відому офіційну версію про пожежу на концерті Френка Заппи у 1972 році.
Але ж…

▶️ Я дивилася сцену з нового Франкенштейна.
На екрані, у розкішно-дивакуватому просторі замку на березі швейцарського озера, двоє чоловіків і одна жінка із захопленням обговорювали можливості штучного створення живої людини.

⏮️ Я дивилася на них і думала про те, як більш ніж за 200 років до цього двоє чоловіків і одна жінка — лорд Байрон, Персі Шеллі і Мері, тоді ще Годвін, яка згодом стане Шеллі — у замку на березі швейцарського озера обговорювали своєрідне парі: написати історію про привидів.
Парі, в результаті якого світ побачив той самий роман, за яким згодом зняли фільм.

⏮️ І ще — про те, наскільки виверження вулкану Тамбора в Індонезії за два роки до того вплинуло на культурно-економічну ситуацію у світі. Зокрема змусивши цих трьох на деякий час змінити Туманний Альбіон на менш туманну Швейцарію.
Здійснити подорож, яку у 1972 році повторять Річі Блекмор і компанія, приїхавши записувати новий альбом на берег озера Монтре. Створювати пісні, серед яких була Smoke on the Water.

❗️І коли через двадцять хвилин фільму замок на березі швейцарського озера почав вибухати, а води озера огорнув густий туман, мої пальці почали вистукувати ті самі перші ноти того самого рок-шедевру. Мереживо схожих сюжетів і асоціативних зв’язків склалося в об’ємне внутрішнє переживання, яке ще яскравіше підсвітило і згадані історії, і спогади, що з ними пов’язані.

❔Що я з цим зробила?
Задоволено прожила цю внутрішню радість упізнавання і захоплення багатошаровістю культурного простору. Помилувалася «буйством красок» на екрані. Додала ще кілька треків до плейлиста «Рок». Згадала, що вперше історію про Тамбору і написання Франкенштейна дізналася з опису до серії картин на виставці сучасного мистецтва в Копенгагені.

⏸️І ще раз замислилася над тим, що таке естетичне переживання.
Як воно народжується всередині людини.
І що про це може сказати ChatGPT.

А може — і не сказати.
Бо відповіді на деякі питання все ж варто шукати в собі😉

Іноді мене запитують, чи дає йога сенс життя. Або, можливо, допомагає його знайти?..

Складно давати коректні відповіді на не дуже коректні запитання. Адже йога нікому нічого не винна. А ми — не шукачі скарбів і не герої роману, де «самі запропонують і самі все дадуть».

Тож я б сказала так:

Того, хто справді прагне, йога надихає вчитися.
Тому, хто дійсно готовий бачити більше, йога пропонує складніший погляд — на себе, на світ, на життя.

Обмірковуючи ці спостереження, людина може почати помічати глибинні сенси в тому, що відбувається довкола.
А згодом — навчитися самостійно творити сенси для себе.
Іноді — підсвічувати їх іншим.

Говоримо про це на заняттях🧘🧘‍♀️
Тож запрошую до нової групи!
✍️Пишіть у ПП — розповім більше.

Пара кілометрів, пройдених по замерзлому балтійському заливу, — це був лише початок подорожі…

І ось ти вже збиваєш у синці коліна, намагаючись зробити балансову асану в екстремальних умовах — на абсолютно слизькій і трохи нахиленій кризі. Плюхаєшся сідницями на поверхню — і починаєш завзято моститися в падмасану (чому, звісно, не дуже допомагають одяг сніговика й взуття полярника). Відморожуєш пальці, бо не можеш зупинитися, фотографуючи несамовиті краєвиди навколо. А доїхавши до дому друзів, відчуваєш себе тим персонажем народної творчості, якого треба посадити на лопату і (сідницями вперед) засунути в піч — на просушку.

І коли ноги трохи тремтять від страху (бо ти таки йдеш по морю), стопи роз’їжджаються далеко в сторони, а шкіра під флісом відчуває міцний і мокрий лютневий мінус, ти усвідомлюєш, що живеш. У тому незвичному яскравому переживанні, яке зараз проживаєш. За межами квартири й килимка, зручності й звичності. Живеш тим, що твоя дія виходить за рамки. Не правил, а рутини…

⁉️На відміну від права на захист і освіту, право на переживання не зафіксоване в конституції. Але саме відчуття цього права і здатність зробити його основою свого життя формує його — життя — сенс.

‼️Іноді це право треба виборювати. Відбивати у страхів і сумнівів або відшукувати в мотлосі задарма запозичених чужих цінностей.
Але справжнє життя варте цієї боротьби…

💛Спілкуємося на ці теми з учнями під час занять йогою.
🧘🧘‍♀️Якщо для тебе це цінно — доєднуйся до нової онлайн-групи.
✍️На запитання відповім в особисті повідомлення.

До зустрічі!