Oksana Taran Yoga

Навіщо я відвідую йога-ретрити?

Частина третя.

Ще одна причина, чому я так люблю ретрити, — вони дають те, що дуже складно створити для себе у звичайному житті.

Це час і простір, у яких не потрібно нікуди поспішати, де для тебе про все подбали.

У повсякденності ми постійно переключаємось:

Робота.
Справи.
Повідомлення.
Зустрічі.
Плани.
Побут.

Навіть коли ми виділяємо годину на йогу, чи робимо дихальні вправи - після практики дуже швидко повертаємося у свій звичний ритм.

А на ретриті все інакше.

Ти на кілька днів виходиш зі своєї звичної реальності і створюєш навколо себе трохи більше тиші.

І саме в цій тиші починаєш краще чути себе.

Помічати, як насправді почувається твоє тіло.
Чого тобі зараз хочеться.
Від чого ти втомилася.
Що давно відкладала.
А що, навпаки, хочеш забрати з собою у своє щоденне життя.

Для мене ретрит — це не про те, щоб за чотири-пʼять днів стати якоюсь «новою версією себе», це ілюзія, так не буває.

І точно не про втечу від реальності, а навпаки.

Це можливість ненадовго відійти від звичного шуму, автоматизму, щоб потім повернутися у своє життя трохи ближчою до себе.

І саме тому формат кількох днів дуже ефективний. Тому що за одну практику ми дійсно можемо добре розслабитися. Але коли є кілька днів поспіль — з йогою, рухом, сном, природою, спільними прийомами їжі, розмовами і часом без поспіху — тіло поступово перестає тримати звичну напругу і виходить зовсім в інший стан.

І ти починаєш відчувати різницю. Не тому, що сталося щось грандіозне. А тому, що нарешті було достатньо часу, щоб не поспішати повертатися до звичного стану, до себе справжньої.

Саме тому після ретритів я часто повертаюся не з довгим списком нових цілей, а навпаки - зі списком простих речей.

Більше бути в тиші.
Частіше бути на природі.
Залишати собі час без телефону.
Не забувати про мʼякі практики.
Не заповнювати кожну вільну хвилину справами.

І для мене саме в цьому одна з найбільших цінностей ретриту.

Він не додає в життя ще більше, а нагадує, що іноді нам потрібно забрати зайве — щоб знову почути себе.

Навіщо я відвідую йога-ретрити?

Частина друга.

Ще одна дуже цінна для мене частина ретритів — це люди.

Мені подобається, що в таких поїздках збираються зовсім незнайомі між собою люди, але вже за декілька днів стають дуже близькими. Як це працює?

В таких поїздках люди мають багато спільного:
Любов до подорожей.
Інтерес до себе.
До тіла.
До здоровʼя.
До практик.
До руху.
До більш усвідомленого способу життя.
Бажання свободи та пригод.

І саме це дуже змінює атмосферу.

Бо коли ти опиняєшся серед незнайомих людей, але відчуваєш, що у вас є схожі цінності, набагато легше розслабитися, бути собою і поступово відкриватися.

Мені здається, це одна з великих переваг саме йога-ретритів.

Тут неважливо, практикуєш ти десять років чи вперше в житті розгорнула килимок.

Людина, яка давно займається йогою, теж колись приходила на своє перше заняття. Вона теж знає, як це — нічого не розуміти, дивитися на інших і думати: «А це взагалі можливо 🙃😁?»

Тому замість конкуренції чи порівняння в такому просторі завжди зʼявляється підтримка.

І це для мене дуже цінно.

Ще один момент, який я особливо люблю: більшість людей приїжджають на ретрити самі.

Тому, навіть якщо ти вирушаєш у таку подорож одна, ти насправді зовсім не одна у своєму досвіді.

Майже всі навколо так само знайомляться з нуля. Так само шукають своє місце в групі. Так само спочатку трохи хвилюються.

А потім зʼявляються спільні сніданки, практики, прогулянки, розмови, сміх, якісь свої маленькі жарти й моменти, зрозумілі тільки вам.

І за кілька днів люди, яких ти ще зовсім недавно не знала, можуть стати дуже близькими.

Я не раз бачила це і на наших ретритах.

Люди приїжджають окремо, а після подорожі продовжують спілкуватися, зустрічатися, дружити і часто планувати наступні поїздки разом.

Напевно, тому для мене ретрит — це ніколи не лише про йогу.

Це ще й про можливість опинитися серед людей, з якими вам уже є від чого відштовхнутися.

Про нові знайомства, які часто залишаються набагато довше, ніж сама поїздка.

І про дуже красиве відчуття:

ти можеш приїхати одна, але вже за декілька днів ти відчуєш себе серед своїх 🤍

Навіщо я відвідую йога-ретрити?

Частина перша.

Цими вихідними я повернулася з чотириденного ретриту в Італії. І вкотре подумала про те, що ретрити — це одна з тих речей, які я свідомо дарую собі як частину турботи про себе.

І так, я викладаю йогу й зазвичай практикую сама. Але тут справа зовсім в іншому.

Мені особливо важливо проживати цей досвід на собі, адже я тауож створюю і організовую ретрити для інших.

Я багато говорю про їхню цінність. Про те, як важливо іноді вийти зі звичного ритму, змінити простір, побути ближче до себе, свого тіла, до своїх відчуттів.

Але для мене важливо не лише говорити про це.

Я сама обираю такі подорожі, тому що щиро вірю в їхню цінність.

А ще — тому що час від часу мені дуже потрібно бути не організаторкою, не вчителькою, не тією, хто тримає простір для інших.

А просто учасницею.

Приїхати самій.
До незнайомої вчительки.
У коло людей, яких я ніколи раніше не бачила.
Не знати наперед, як усе буде.
І дозволити цього разу комусь іншому вести мене.

Це дає мені можливість знову відчути, як це — бути по інший бік ретриту.

Як це — хвилюватися перед поїздкою.
Як це — вперше зайти в простір, де всі незнайомі.
Як це — шукати своє місце в новому колі.
Як це — поступово розслаблятися, відкриватися і починати довіряти простору.

І саме цей досвід дуже багато дає мені не лише як людині, а й як тій, хто створює ретрити для вас.

🤍

На моєму каналі «Йога є Оксаною Таран» зараз понад 73 тисяч підписників, але найцікавіша цифра інша: майже половину всіх переглядів за всі роки зібрали ось ці п’ять відео. Читай про них у каруселі.

І жодне з них не про щось складне: спина після робочого дня, важкий ранок, тривога без причини,- це те, з чим живе більшість із нас щодня.

зібрала всі п’ять в одну добірку. у каруселі підказала, з чого почати, залежно від того, що зараз болить.

напиши «топ-5» у директ, і я скину посилання на уроки.

Дозволити собі відкритість без гарантій на прийняття 🤍

липень вийшов насиченим, як і кожен попередній місяць ;)
Все хороше в ньому залишиться на згадку, чи то в моїй пам’яті, чи на фото в можму телефоні.

Саме практики навчили мене помічати кожну мить, проживати, відчувати на повну ♥️ і знати що саме мене наповнює та варте уваги.