Figure skating

Фігурне катання, фігурне ковзання — зимовий вид спорту, у якому спортсмени переміщуються на ковзанах по льоду з виконанням додаткових елементів, найчастіше під музику. В офіційних змаганнях як правило розігруються чотири комплекти медалей: у жіночому одиночному катанні, у чоловічому одиночному катанні, у парному фігурному катанню, а також у спортивних танцях на льоду. Фігурне катання є олімпійським видом спорту, входить до програми Зимових Олімпійських ігор.

Дуже часто фігуристи беруть участь у різних шоу, де їхню майстерність оцінюють не судді, а глядачі.

Популярність фігурного катання росла, і вже в 1908 році змагання фігуристів вперше були включені до програми літніх Олімпійських ігор в Лондоні.

Першими олімпійськими чемпіонами в одиночному катанні в 1908 сталі М. Сайерс (Велика Британія), У. Сальхов (Швеція), Панін-Коломенкін (Росія) і спортивна пара А. Хюблер — Г. Бюргер (Німеччина). Фігурне катання на ковзанах увійшло і в програму літніх Олімпійських ігор в Антверпені (1920), згодом воно було представлене на всіх Зимових Олімпійських іграх. Видатних успіхів в олімпійських змаганнях здобули Гілліс Графстрем (Швеція), що завоював 3 золоті і 1 срібну медаль, триразові олімпійські чемпіонки — Соня Хені (Норвегія) і Ірина Родніна (СРСР)

На Білій Олімпіаді в Санкт-Моріці (1948) американський фігурист Дикий Баттон провів переворот. Саме з нього у фігурному катанні «прописалися» стрибки в декілька оборотів та інші акробатичні елементи. Баттон майже літав над ковзанкою. Нагородою йому стала золота олімпійська медаль в одиночному катанні. Олімпійська першість розігрувалася в одиночному (чоловічому і жіночому) і парному катанні. У 1976 в олімпійську програму були включені спортивні танці на льоду.