31/08/2026
У нас у студії багато років жив гібіскус. Хоча ми всі завжди називали його просто — наша китайська троянда 🌺
Він дістався нам дуже багато років тому і точно був частиною ELITE.
Переїжджав разом із нами із залу в зал, пережив ремонти, зміну приміщень, тисячі тренувань, музику, дітей, турніри… Коротше, в якийсь момент здавалося, що він був з нами завжди.
Потім наші старі зали перейшли до іншого колективу, і гібіскус залишився там.
Там за ним доглядали не гірше, ніж ми. Його любили, берегли й робили все можливе.
Але минулу зиму він не пережив.
Обстріли, постійні відключення світла, холод… Без нормального опалення врятувати таке велике дерево просто не вдалося.
І наче все. Історія закінчилась.
Але ні.
Як виявилось, колись наші клієнти відрізали від нього маленьку гілочку. Посадили у себе. Вона прижилася, виросла.
А згодом вони принесли її нам назад.
І сьогодні вона вперше зацвіла.
Дивлюсь на цю квітку і думаю, що ця історія взагалі не про гібіскус.
Іноді здається, що щось закінчилось назавжди. Що вже все.
А потім виявляється, що десь залишилась маленька частинка. Хтось її зберіг, виростив, не дав пропасти — і через роки вона повернулась.
Уже з новим корінням.
Напевно, так само і з людьми, і з тим, що ми робимо.
Ми ніколи до кінця не знаємо, що саме люди заберуть із собою після років у нашій студії.
Танці.
Спогади.
Друзів.
Характер.
Любов до цієї справи.
А хтось, як виявилось, буквально забрав із собою шматочок нашого гібіскуса 😅
І через роки повернув його назад.
Старого дерева вже немає.
Але сьогодні його маленька частинка знову зацвіла у нас.
І чомусь від цього дуже тепло. 🌺