Йога з Мариною Купцовою. Київ

Багатьом на власному досвіді відома дилема, коли є час та сили не хочеться нічого змінювати - усе і так добре, а коли настає п!п@ць - нема вже ані сил ані часу. Вона резонує з питанням, чи варто займатися йогою коли у нас йде війна? Або краще відкласти цей намір до спокійних часів?

Так, війна це - не прищик на носі вскочив, а величезна проблема. Вона ніби чорна діра тягне на себе ресурси, увагу, час, чим звужує можливості для життєвих маневрів.

А відношення до вирішення проблем, не зважаючи на їх розмір, найчастіше коливається між двома крайнощами: поринути цілковито у розгрібання або.. відволіктися.

Проміж цими двома не залишається часу, щоб завдати собі запитання, чому так сталося? Чи усунена причина, або вона продовжує діяти й зараз? До чого у моєму майбутньому призведуть поточні наміри? Хоча майбутнє перестає бути власним, бо у ньому наслідки особистих рішень розповсюджуються й на оточення.

Коли два наявні варіанти не задовольняють, то доречно шукати третій.

На мій погляд, третій варіант це - #розвиватися, й він не суперечить турботі про поточні труднощі, натомість, закриває лазівки, від того, щоб ховати голову у пісок.

Розвитком ми не тільки усуваємо поточні, а упереджуємо можливі халепи. Авжеж не усі, але багато точно можна таким чином уникнути. Якщо зовсім просто, то допомагає тут звичка придивлятися до ледь помітних ознак, які вказують на доцільність перетворення чогось починаючи вже від зараз, і разом з цим - це непохитний намір до змін, якій ґрунтується на розумінні, а не на болі, коли вже підгоряє.

Для натхнення раджу, якщо ще не подивилися, фільм "Не дивіться вгору" (2021). У цьому кіно-творі люди, по-перше, втратили здатність до трансформації себе, поринули у метушню довкола псевдо-питань, а через це отримали трагічні наслідки.

Що стосується йоги, то її практика у кожному подиху, русі та медитації прагне до змін, надає підказки, як зрости над собою теперішнім, а разом з цим - над звичним підходом до розв’язування питань, котрий, мабуть, і працював колись, але не зараз. Тому #йога актуальна й під час будь-яких потрясінь, навіть таких, як війна.

Розвиватися.
Йти власним, особливим шляхом.
Заради змін рухатись, а не очікувати коли щось трапиться.
Підняти себе з насидженого місця та йти або за визначеним маршрутом, або - віддаючись підказкам оточення.

Відправлятися у мандри пішки, потягом, літаком. Крокувати у інші простори слідом за тонким відчуттям, за якоюсь особливою спрагою.

Заходити не тільки у інші місця тримірної реальності, а поринати у розгляд цікавої теми, входити у спілкування з незнайомцями, або - у відношення з кимось новим, долучатися до спільноти, у якій цікавляться чимось особливим.

Об'єднує різні шляхи розвитку їх незвичність. Тому що для перетворення потрібно здивуватися, впустити до себе світ у його небуденних проявах, відчути різницю між собою «таким як є» і чимось більшим.

Якщо забажати змін...

#світ
#йога
#розвиток

Так ось 🍁 Запрошую тих, хто прагне до змін та розвитку долучитися до навчання йозі зі мною.

Щоб м’яко, а втім наполегливо, з легкістю та натхненням рушати у подорож з дослідження та перетворення себе на краще.
Не надам простих рецептів щастя, а навчатиму різноманітним підходам: гармонійному опрацюванню тіла, дослідженню відтінків емоцій та, авжеж - грі з застиглими поглядами.

Запрошую до групи людей віком від 20 до 37 років без протипоказань до групових занять йогою.

Почнемо заняття у суботу 19 жовтня о 12:00 🍁

Для того, щоб познайомитися та долучитися, будь ласка, реєструйтеся у формі, посилання у першому коментарі.