Archbishop

вітер вривається в двері безжально, без стуку,
перевертає все догори дригом.
доводиться самотужки брати його за руку,
виводити геть по-тихому.

вікно під ногами прозора калюжа вулиці.
плаває птах, клює на гачок антени.
вона сідає до нього на ліжко, тулиться
ніби птаха, смиренно.

Не всі хропли. Шість тисяч було вбито.
Шість тисяч спали непробудним сном…

Як вороння кричить несамовито!
Вже стільки їдем, а воно кричить.

Слова, сказані в темряві, — хіба вони можуть бути правдою? Для справжніх слів потрібне яскраве світло.

Любов не терпить пояснень. Їй потрібні вчинки.

Не бери життя занадто серйозно. Ви ніколи не вийдете з цього живим – Елберт Хаббард