Бібліотека ім. Натана Рибака

30/09/2026

Відділ культури Святошинської РДА

29/09/2026

Відділ культури Святошинської РДА



🕯️🕯️29 вересня ВИПОВНЮЄТЬСЯ 85 років ВІД ПОЧАТКУ МАСОВИХ РОЗСТРІЛІВ У БАБИНОМУ ЯРУ, ЯКІ СТАЛИ ОДНИМ ІЗ СТРАШНИХ СИМВОЛІВ "ГОЛОКОСТУ ВІД КУЛЬ" і НАЦИСТСЬКОЇ ПОЛІТИКИ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ ЛЮДЕЙ.🕯️🕯️

📍🔔 СЬОГОДНІ у Києві до 85-х роковин трагедії відкриється Символічна синагога «Місце для роздумів».🕯️🕯️
📍У Центральному будинку художника відкрився виставковий проєкт «Свідок вічності».🕯️🕯️
📍30 вересня у київській книгарні Readeat презентують нове українське видання роману
АНАТОЛІЯ КУЗНЄЦОВА "БАБИН ЯР". 📖🕯️🕯️

🧑‍🤝‍🧑📖ДЛЯ ЧИТАЧІВ НАШОЇ БІБЛІОТЕКИ ПРЕДСТАВЛЕНА КНИЖКОВА ВИСТАВКА "РЕКВІЄМ", ПРИСВЯЧЕНА ДНЮ ПАМ'ЯТІ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ.🕯️🕯️

29/09/2026

29 вересня - День пам'яті жертв Бабиного Яру.
Цьогоріч 85-ті роковини від початку однієї із найжахливіших сторінок Голокосту - масових страт нацистськими окупантами в київському урочищі Бабин Яр євреїв, а також ромів, українців, представників інших національностей.
"29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.
Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.
Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, полягло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.
За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який 29 вересня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів». Бабин Яр поряд із Освенцімом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.
Пам'ять про трагедію Бабиного Яру вшановується в Україні на державному рівні й є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.", - УКРІНФОРМ.

Фото з Інтернету.

28/09/2026

Відділ культури Святошинської РДА


''
🇺🇦 📖
"МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ - ІСТОРИК І БУДІВНИЧИЙ НАЦІЇ" - такою була тема чергової зустрічі у Мовному Клубі, присвячена 160-річчю ВИДАТНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ІСТОРИКУ, ОЧІЛЬНИКУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ТА ДЕРЖАВНОМУ ДІЯЧЕВІ. 📖

🧑‍🤝‍🧑📖 ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ ПІДГОТОВЛЕНА КНИЖКОВА ВИСТАВКА ТВОРІВ ТА БІОГРАФІЧНИХ ВИДАНЬ ГРУШЕВСЬКОГО, а ТАКОЖ ПІДБІРКА ВІДЕОРОЛИКІВ про ЙОГО ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ.

Корисне посилання:

https://youtu.be/A5O9RrEka2I?si=2rHzbQJQrW4rBrZf (док.фільм)

28/09/2026

Відділ культури Святошинської РДА

23/09/2026

Відділ культури Святошинської РДА
.

В бібліотеці відбувся захід на тему «Самоповага та егоїзм». Ця тема є надзвичайно важливою для формування особистості школярів, і саме бібліотека стала ідеальним майданчиком для її розкриття.
Дотримання правил тиші, повага до черги за книгою, дбайливе ставлення до сторінок, які читатимуть інші — це і є перші практичні уроки, де школяр перемагає власний егоїзм і виявляє самоповагу та повагу до суспільства.
Була застосована ситуативна гра – розбір реальних бібліотечних ситуацій на прикладі учасників.
В заході приймали участь учні 7-б класу СШ 40.
Дякуємо Галині Михайлівні Самойленко, класному керівнику, за спільну роботу.

Проведено огляд літератури на дану тему.

13/09/2026

Відділ культури Святошинської РДА

Другої неділі вересня в Україні вшановують День пам’яті жертв примусового виселення українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 рр.
"Наприкінці Другої світової війни новий польський прокомуністичний уряд поставив собі за мету мати моноетнічну державу, зачищену в різний спосіб від національних меншин, зокрема українців.
Депортація українців із територій Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини, на яких вони споконвіку проживали, сталася внаслідок укладеної між УРСР і Польським комітетом національного визволення Угоди про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян із території УРСР. Договір передбачав виїзд українців до УРСР і повернення до Польщі поляків і євреїв, які станом на 17 вересня 1939 року були громадянами Польської держави.
Територія, на якій відбувалась "евакуація", охоплювала землі Ряшівського, Люблінського і Краківського воєводств. На першому етапі, що тривав від 15 жовтня до 31 грудня 1944 року вивезли понад 20 тис. українців, переважно мешканців Холмщини. Після цього депортація продовжилась на Лемківщині, у Надсянні та Західній Бойківщині. На цьому етапі - від січня до кінця серпня 1945 року - переселили 229 685 осіб.
З вересня 1945 року "евакуацію" проводили три спеціально підготовлені дивізії Війська Польського. На збори давалося лише кілька годин, при цьому люди залишали на покинутих місцях практично усе своє надбане добро – житло, майно, землю, худобу. Кілька разів термін виселення українців продовжували - і офіційно депортація закінчилася у червні 1946 року. Загалом у 1944-1946 рр., лише за офіційними даними, на територію УРСР було депортовано 482,8 тис. осіб. Очевидно, що реальна кількість вигнаних українців була більшою. У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада в ході Акції "Вісла" депортувала на північ і захід Польщі. Тоді впродовж кількох місяців було депортовано майже 150 тисяч українців. Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948 та 1951 роках.", - УКРІНФОРМ.

10/09/2026

Відділ культури Святошинської РДА


​🎶✨ Відкриваємо новий співочий сезон у бібліотеці! 📚🎵

🎹🧑‍🤝‍🧑 ​Сьогодні наша бібліотека знову наповнилася щирими голосами, звуками акордеона та теплою атмосферою!🎶🎵🔔
​ Творчий колектив хору "Джерело" розпочинає новий сезон репетицій та зустрічей.🎻

🔔🎵 Дякуємо нашим співакам за енергію, душевність та любов до музики! 🎹🧑‍🤝‍🧑🎶