Екскурсії на трамваї по Києву

Коли тяжкі метеоумови на схилах та на стрілках зажди працювали робітники, А заодно і "автоматична стрілка"
Фото Б. Шевченко

Київський маршрут трамвая №0 (кільцевий)
Межигірська / Костянтинівська, Нижній Вал / Верхній Вал, Глибочицька, Артема, Дмитрівська, П'ятакова (Саксаганського), Червоноармійська (Велика Васильківська), Воровського (Хрещатик), Революції (Володимирський узвіз + Сагайдачного) Назви вулиць старі. прим.
Організований імовірно у 1926 році, коли було здійснено маршрутну реорганізацію та перенумерацію у київському трамваї. №0 маршрут отримав через свою замкнуту (кільцеву) конфігурацію, що в історії київського трамвая було вперше, а також через те, що в маршрутній мережі, яка була при цьому зроблена радіально-кільцевою, він грав ключову, першорядну роль.
Новий маршрут поглинув маршрут №13 (на пару з новим №10), крім заїзду на Вокзал. Так само, разом з №10, він прямував вулицею Саксаганського замість маршруту №9, перенаправленого до Вокзалу. Потім №0 покривав ділянку маршруту №1 вулицями Великою Васильківською та Хрещатиком, який до революції часто посилювався окремими випусками маршрутів №№8 та 9, оскільки №1 не справлявся з перевезеннями – тепер проблему було вирішено. Ну, і, нарешті, замикала кільце лінія по Володимирському узвозу, яка також паралельно використовується з №1 і №2 - тут виграш також був, оскільки у зв'язку з реорганізацією №9 роль №2 сильно впала і тепер він не грав ключової ролі. №0, таким чином, компенсував його ослаблення на цій відповідальній ділянці.
У зв'язку з гострим дефіцитом рухомого складу в той час обслуговувався зовсім різними вагонами, а через свою протяжність і потребу, зовсім різні депо. Вагони всі були виключно поодинокі, оскільки ухил Володимирського узвозу не дозволяв тягати причепи. Однак зустрічалися як двовісні, так і чотиривісні екземпляри, здебільшого "МАН Пульман", але можлива й епізодична поява машин "Гербрандт", хоча, швидше, вони працювали на інших окраїнних маршрутах. Обслуговували №0 одразу три депо - Куренівське, Лук'янівське та Центральне, оскільки, за великим рахунком, №0 об'єднав у собі маршрути кожного з них. Загалом така ситуація (обслуговування одного маршруту трьома депо одночасно) у Києві практично ніколи не складалася і всі ці випадки можна перерахувати на пальцях.
Незважаючи на свою таку структурну важливість, маршрут так і не став надпопулярним - через найжахливіший дефіцит вагонів, що все ще мав місце в другій половині 20-х, їх направляли в першу чергу на околиці маршрути, залишивши "скелетному" кільцевому лише трохи уваги. У 1930 році, коли кількість вагонів почала стрімко зростати, він був все ж таки ліквідований, а натомість відновлено маршрут №13. А в кільце замкнувся маршрут №9, який повернувся на вулицю Саксаганського і не оминув Хрещатик. Для міста на той час така структура була оптимальною.
У Києві ще з'являтимуться кільцеві трамвайні маршрути, але номери їм даватимуть - А та Б. №0 так і залишився у 20-х роках.
С.Машкевич

Через пошкодження на Подолі та безпекову ситуацію, рейсів з Контрактової площі не буде. рейси до Пущі-Водиці від м. Оболонь.
Останні екскурсії:
30 травня об 14:30
31 травня об 11:45 та 15:30
6 червня об 12:00
https://tramvaj-kafe.kiev.ua/rozklad/
наявність місць та бронювання

🚋 РЕТРО-ТРАМВАЙ КИЄВОМ: ПОДІЛ І КУРЕНІВКА

6 червня о 16:00 запрошуємо у незвичайну подорож старовинним ретро-трамваєм вулицями старого Києва!

На вас чекає:
✨ атмосферна екскурсія Подолом та Куренівкою
✨ захопливі історії про розвиток київського транспорту
✨ цікаві факти про старий Поділ і життя міста
✨ справжній ретро-трамвай із духом минулої епохи

🚋 Відчуйте себе киянином позаминулого століття та побачте місто по-новому — через дзвін трамвайних коліс і історії старого Києва.

📍 Дата: 6 червня
🕓 Час: 16:00
⏳ Тривалість: 1,5 години
💳 Вартість: 400 грн

Кількість місць обмежена — бронюйте заздалегідь!
вайбер 0681216701

Підписано як вул. Дмитрівська. Окупація фашистська.
Є сумніви. Може хтось впізнає будинок.

🚋 ЛІТНЯ ТРАМВАЙНА ПРИГОДА: НЕВІДОМІ ОКОЛИЦІ КИЄВА! 🌳✨
📞 БРОНЮВАННЯ ТА ДЕТАЛІ:
📱 Телефон: 068-121-67-01

🌐 Сайт та розклад: tramvaj-kafe.kiev.ua/rozklad
Встигни на останні рейси сезону! Запрошуємо на найколоритнішу, найвеселішу та найсмачнішу (історично!) екскурсію на легендарному київському трамвайчику до Пущі-Водиці!

📅 РОЗКЛАД РЕЙСІВ (Обирай свій час):
30 травня — 14:30
31 травня — 11:00 та 15:00
6 червня — 12:00

🗺️ НАШ МАРШРУТ:
Рушаємо з Оболоні через мальовничу Куренівку, таємничу Пріорку, затишну Коноплянку та легендарну Кинь-Ґрусть прямо до столітнього лісу Пущі-Водиці!

🤫 ПРО ЩО ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ? (Буде мега-цікаво та весело!):
🧐 Хто такі насправді ці таємничі «спеціалісти з ковбасних обрізків»?
🔭 Чому щоранку на берег водойм виходили... астрономи?
🥛 Яким був справжній смак того самого «давнього» кефіру?
🎈 Що і навіщо надували хитрі торговці на київських ринках?
..а також безліч інших чудернацьких фактів, від яких ви будете реготати та дивуватися!

Жива історія, іскристий гумор, затишні розмови під стукіт коліс та головні таємниці Пущі-Водиці!

💰 ВАРТІСТЬ КВИТКІВ:
від 500 до 700 грн (ціна залежить від категорії та зручності сидінь у вагоні-кафе).

Кількість місць обмежена затишними габаритами трамвайчика — не зволікайте! 🎫

Перші сараї для електричного трамваю на Поштовій

В кінці XIX століття ,коли в місті розпочалося будівництво залізниці на кінній тязі, одночасно споруджувалося 3 вагонних парки: Васильківський, Лук’янівький, Троїцький. Усі три парки стали до ладу в середині 1891 року. Троїцький парк(нині Подільське трамвайне депо) був розрахований на обслуговування 50 вагонів на кінній тязі. Виробничі та конторські будівлі були дерев’яними. Спочатку парк обслуговував 2 маршрути: ”Петропавловська площа – Олександрівська площа(нині Контрактова)” і ”Олександрівська площа – Гавань”. Через гористий рельєф міста упродовж року стало зрозуміло, що Києві кінна тяга не здатна забезпечити пасажирські перевезення. Спробували використовувати парову тягу, але й вона виявилася неспроможною.

У 1892 році на Володимирському узвозі запрацював електричний трамвай, а 1893 року розпочалась електрифікація ліній, які діяли на кінній тязі. Перші вагони з електричною тягою були двовісними і теж виготовлялись на Коломенському заводі як і вагони конки. У Троїцькому парку будуються виробничі приміщення (їх тоді називали сараями). Нові сараї були готові в 1900 та 1904 роках, після цього місткість парку збільшилась до 84 вагонів. Із 1902 року в місті з’явились перші два чотиривісні вагони , так звані пульмани, виробництва Нюрнберзького заводу. Вони були ще недосконалі, тому погано вписувались у криві малих радіусів, яких у місті було багато. За додатковою угодою 1900 року проклали Дачну лінію у Пущу-Водицю. Два паровики із семи, які в той час мало акціонерне товариство „Київська міська залізниця”, були передані до Троїцького парку і працювали на цій лінії до 1904 року, коли її електрифікували.

5 січня 1905 року „Київська міська залізниця” перейшла до рук бельгійських підприємців. 1907 року у Троїцькому парку було побудовано новий виробничий корпус. Тоді ж після вдосконалення виробником конструкції пульмана, почалося їх масове впровадження.
У 1923 році за рішенням виконкому міськради Троїцькому парку було присвоєно ім’я політичного діяча Зінов’єва, а згодом Красіна. До початку Другої світової війни трампарк Красіна обслуговував 116 трамваїв на шістьох маршрутах. Вагони були двовісні та чотиривісні виробництва Київського заводу.
Великим випробуванням для колективу та для інших електротранспортників стала Куренівська трагедія 13 березня 1961 року. Офіційно відбудову зруйнованого трампарку (з 1961 року стали вживати назву „трамвайне депо”) було закінчено в 1964 році, однак ряд об’єктів (мийне відділення, складські приміщення) ще будувались упродовж 1965-1966 років, у цей період усувались різні недоробки. Відбудоване трамвайне депо вже було розраховано на обслуговування 150 вагонів. Його рухомий склад почали оновлювати вагонами Т-3 чеського виробництва.
Реконструкція депо стала результатом обєднання депо ім..Красіна та Лук’янівьке депо. Воно отримало нову назву Подільське трамвайне депо. упродовж 2004-2005 років.
Після другої світової колектив депо очолювали Олександр Смирнов, Едуард Судьбін, Микола Окольничий, Іван Згурський, Анатолій Захарчук, Володимир Горейко;Юрій Лесюк, Леонід Мерзлюк,Микола Мартинюк, Олександр Мельнік

Яке свого часу сплетіння рейок було на Кільцевій