Tais Zelenko

Концерт гурту «Без Обмежень» БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ — це ще одне підтвердження того, що сучасна українська музика може бути неймовірно якісною, глибокою й справжньою.

Дякуємо за ці емоції, за щирість, за музику, яка торкається серця і нагадує, наскільки талановиті наші українські виконавці. 💙💛

Це був вечір, який хочеться прожити ще раз.

#безобмежень

Найцінніші моменти — це час, проведений зі старшим сином. ❤️

Ми свідомо намагаємося знаходити баланс між двома дітьми, щоб кожен із них відчував нашу любов, увагу й турботу.

Сьогодні ми поїхали з Марком у парк розваг. Лише втрьох. Хотілося, щоб цей день був тільки для нього — з його сміхом, захопленням, обіймами та відчуттям, що мама й тато повністю поруч.

Такі моменти безцінні. Саме з них і складаються найтепліші дитячі спогади.

Як ми провели наш ретрит та похід у гори, до Скель Довбуша. ❤️

Такі теплі зустрічі неймовірно наповнюють і надихають. Особливо коли від першої ідеї, через усі етапи планування й організації, до самої реалізації ти повністю занурений у процес і врешті бачиш результат своїх старань.

Ці кілька днів були сповнені практики, щирих розмов, краси природи, підтримки й моментів, які хочеться зберегти в серці.

Дякуємо всім Адхо-йожикам, які провели цей час разом із нами. Саме ви створили ту особливу атмосферу, заради якої хочеться зустрічатися знову і знову. 🤍

Два сини 🩵💙

Такі різні темпераменти.

Один шумний, як цей гонг — його чути всюди. Він ніби розбурхує все навколо, несе рух, емоції та пригоди.

А іншому б десь полежати, поспостерігати за світом. Спокійний, задумливий, у своєму тонкому світі.

Один — як вогонь: яскравий, нестримний, живий.
Інший — як вода: глибокий, тихий і спокійний.

Такі різні.
Такі особливі.

Два бездонні океани, кожен зі своєю глибиною ❤️🌊

1 рік і 2 місяці ❤️

Ми завершили ГВ 🥹

Такий хвилюючий, трохи сумний, але водночас дуже важливий етап дорослішання.

Усе пройшло м’яко і природно, у свій час. Просто одного дня він не попросив груди, а я вирішила, що, мабуть, цей момент настав, і сама не наполягала. І все… Більше не просив.

Хоча десь глибоко всередині так хотілося ще хоч раз прикласти його до грудей, прожити й відчути цей момент. Але розумію, що це було моє бажання, а не його потреба.

Так непомітно маленькі діти стають трохи дорослішими 🥹❤️.

🩵

Мартинчик робить свої перші кроки 🩵

Ще вчора це були несміливі три кроки, такі обережні й ніжні… а вже сьогодні він впевнено біжить за м’ячиком, ніби робив це завжди.

Як же швидко ростуть діти… як невпинно летить час.

Хочеться хоч на мить його зупинити, затримати ці маленькі ніжки в цьому крихітному віці.

Зупинись, будь ласка, хоч трохи не поспішай так швидко…

Я не завжди встигаю за тобою, мій маленький синочок 🤍